Твір зі шкільної програми в коміксах: чому тепер від «Дітей капітана Ґранта» не відірвати очей?

Культовий роман «Діти капітана Ґранта» Жуля Верна, відомий багатьом з дитинства, на графічний формат поклав французький ілюстратор Алексі Нем. Талановитий француз розробив видання-комікс, що вражає масштабом, піклуванням про найменші деталі, унікальним візуальним стилем, а також стане чудовим подарунком для кожного, хто цінує якісні мальописи або обожнює атмосферу романів Верна. Розповідаємо, чому це видання заслуговує опинитися на вашій полиці вже цієї зими.

Історія починається з дивовижної знахідки: у шлунку акули лорд і леді Ґленарван знаходять пляшку з напівстертою запискою про допомогу. Вона виявляється єдиною ниточкою, що веде до капітана Ґранта та його екіпажу, які зникли за загадкових обставин.

Попри фрагментарні підказки, Ґленарвани вирішують вирушити в ризиковану експедицію. До них приєднуються діти капітана — смілива Мері та юний Роберт — а також кумедний і трохи непередбачуваний учений Жак Паганель. Разом вони долають напівдикий світ XIX століття: патагонські рівнини, океанські простори, невідомі острови та небезпечні землі.

До Жуля Верна прийшла ідея написати цей роман після звернення Французького географічного товариства. Його члени помітили, що школярі не хочуть вчити географію, і попросили письменника привернути увагу підлітків до цієї важливої науки. На момент написання роману — в середині XIX століття — географія розвивалася активно: тривали дослідження Південної Америки, Австралії, Океанії, Антарктики, з'являлися нові навігаційні інструменти.

Жуль Верн особливо захоплювався географією і якось, надихнувшись знайомством з Олександром Дюмою-старшим, заявив, що хотів би зробити для цієї науки те, що Дюма зробив для історії. За свою письменницьку кар’єру Верн зробив 98 наукових передбачень, які збулися: своїм сучасникам він описував відеозв’язок і телебачення, телефони, електричний стілець, великі підводні човни, здатні довго перебувати в плаванні, міжпланетні подорожі, електромобілі та інші речі, про які тоді годі було і мріяти.

Алексі Нем

Півтора століття потому 35-річний ілюстратор Алексі Нем вирішив відправитись у мандрівку разом з персонажами «Дітей капітана Ґранта», взявши з собою, неочікувано, лише туш і пензлі. Алексі дізнався, що видавництво Delcourt готує серію літературних адаптацій. Показав свої роботи Жану-Давиду Морвану, куратору колекції, а той запропонував попрацювати над Жулем Верном. Алексі радо погодився: любить пригоди та візуальність XIX століття. Конкретно цей роман до початку роботи Алексі не читав, а коли прочитав, йому моментально сподобалось. Насамперед тому, що там і смішно, і динамічно.

«Особливість Верна — у неймовірній кількості інформації, якою він насичує свої книжки. Гортаючи їх, неможливо не уявляти себе читачем XIX століття, який відкриває для себе новий світ: народи, географію, клімат, історію…», — розповідає ілюстратор.

Алексі Нему довелося добряче попрацювати над декораціями і світлом, а також бароковими елементами — картушами, оздобом, мапами на форзацах — для цього він вивчив купу матеріалів. Для корабля митець відвідав чимало морських музеїв, адже ніколи раніше не малював кораблів! Згадує, що йому було дуже цікаво зрозуміти, як працюють ці морські велети, чому на них 250 снастей, а не 252… У роботі Алексі надихався класичним живописом, а подекуди й «стилем помп’є» (peintres pompiers), намагаючись підсилити його кітч. Деякі кадри обрамляв як барокові картини. Певні моменти з роману стали для ілюстратора справжнім викликом. Наприклад, старовинні села Австралії — про них майже немає матеріалів. Алексі орієнтувався на Вернові описи та на європейську архітектуру колоній, змішуючи факти з власним баченням.

«Діти капітана Ґранта. Том 1»

Коли Алексі Нем починав «Дітей капітана Ґранта», він хотів змішувати техніки: туш, гуаш, олію, масляну пастель… Але врешті зупинився на гуаші й туші — бо поєднання всіх засобів було надто складним. Техніка прямого кольору (це коли художник наносить фарбу безпосередньо на поверхню, не змішуючи її попередньо з іншими кольорами чи не використовуючи підмалювання) досить трудомістка і забирає більше часу, ніж хотілося б, але Нем просто не може її відкинути, вона для нього найближча. Може шокувати, що Алексі наділив персонажів роману головами тварин. З людськими експериментували, та звірячі спрацювали краще, особливо що стосується підкреслення характерів героїв: так буркотливий капітан став ведмедем, величні англійські лорди природно перетворилися на тварин із сімейства котячих, а незграбність і французькість географа Паганеля зробили його жабою. Такий підхід підкреслив і деяку відстороненість оповідача оригінального роману: герої перетинають океани і континенти, безліч разів ледве рятуються від смерті — а тон оповіді все одно залишається легким.

Один із розгортів першого тому графічної адаптації

Водночас реалістичність виразів облич залишилася. Та і сам стиль малюнка досить реалістичний. Деякі кадри вийшли вкрай деталізованими: і це при тому, що Алексі працює на форматі вдвічі більшому, ніж А3.

«Мій продавець у художній крамниці завжди дивується, коли я прошу найтонше перо, найтонший пензель — буквально на кілька волосинок (сміється). Але я не хочу брати більший формат, бо просто намалював би ще більше деталей — це стало б нездоровою обсесією», — пояснює Алексі Нем.

Мальопис сподобається як переконаним любителям почитати, так і тим, хто любить розслабитися з коміксами в руках. У графічній адаптації вистачає діалогів: герої балакучі, адже і оригінал в цьому плані щільний. Але є, що роздивитися, — видання ілюстроване майже маніакальним чином: очі зупиняються на зображеннях архітектури Глазґо, вітрильних кораблях XIX століття, аргентинських пейзажах, повенях, болотах чи заходах сонця. Готові самостійно помандрувати 37-ю паралеллю чи подарувати таку можливість близькій людині? Хутчіше робіть передзамовлення на графічний роман Алексі Нема «Діти капітана Ґранта» на сайті ARTBOOKS!