Безкоштовна доставка від 1000 грн 
Як роман про хворобу Альцгеймера зробив Меліссу Да Коста найпопулярнішою письменницею Франції?
21.10.2025
У 2019 році дебютний роман Мелісси Да Коста «Уся небесна синь» раптом перетворив 32-річну матусю і фахівчиню зі зв’язків з громадськістю на найпопулярнішу авторку Франції: її дебютний роман розійшовся тиражем у більш як півтора мільйона примірників і посунув по продажах з першого місця Гійома Мюссо — він до цього був королем бестселерів у країні впродовж дванадцяти років. Цьогоріч за романом вийшла кіноадаптація від Netflix. Чим романістка так розпалила французького читача і чому ми переклали «Усю небесну синь» українською?
Пише Мелісса Да Коста з дитинства: у сім років почала вигадувати вірші, оповідання та навіть цілі романи. Втім, довгий час жінка була переконана, що ніколи не стане письменницею. Вона здобула, як сама вважала, практичну освіту з економіки та менеджменту і почала працювати комунікаційницею: висвітлювала питання енергетики та клімату. Навіть після приголомшливого успіху свого роману Мелісса ще певний час називала себе фахівчинею з комунікацій. Кар’єра письменниці для доньки виховательки та будівельника здавалася недосяжною мрією:
«Я відмовилася від думки стати письменницею, — щиро зізнавалася вона. — Здавалося, що для успіху потрібно мати знайомства, зв’язки…».
Попри успіх, у житті Мелісси майже нічого не змінилося.
«У повсякденному житті ніхто не знає, хто я, і, мабуть, це навіть на краще», — усміхається письменниця.
Мелісса Да Коста © Паскаль Іто (Pascal Ito), фото
Дбайлива мама чотирирічного сина, Мелісса насолоджується спокоєм у своєму будинку на краю лісу, у долині Шеврез неподалік від Парижа. Туди вона переїхала разом з чоловіком, графічним дизайнером.
«Він — мій перший читач, той, хто супроводжує мене протягом усього процесу письма, — каже авторка.
Книжка починається з того, що 26-річний юнак Еміль, приречений раннім Альцгеймером, публікує на сайті Petitesannonces.fr оголошення про те, що прагне розпустити вітрила й вирушити в останню подорож та шукає супутника(цю), щоб поділити з ним (нею) пригоди мандрівки. Від’їзд запланований на якомога швидше. Подорож може протривати, згідно з оцінками лікарів, щонайбільше два роки.
Мета проста: прожити залишок життя по-справжньому. На оголошення відгукується незнайомка. Уже за кілька днів біля старенького трейлера він зустрічає Жоанну — молоду жінку в чорному капелюсі, лише з наплічником і без зайвих запитань. Так починається їхня подорож — шлях крізь гори, зустрічі, тишу й прозріння. Це історія двох людей, переможених примхами долі, між якими крок за кроком народжується довіра, тепло, любов і відчуття безцінності кожної миті.
Хвороба Еміля передбачає, що в найближчому майбутньому для нього, молодого й повного сил чоловіка, наступить передчасна старість. Поступово він забуде все, що пов'язує його з близькими, назви речей і людей та навіть способи орієнтування в просторі. Його спустошена родина хоче віддати його в руки науки, Еміля запрошують взяти участь у клінічному випробуванні. Незважаючи на невтішний прогноз, Еміль не приймає роль жертви, відмовляється від буденного життя, лікарняних палат та співчуття близьких, щоб провести залишок часу за власними правилами. Він сідає за кермо і втікає — ця втеча стає початком справжньої духовної подорожі. Крок за кроком Еміль переосмислює своє життя, пізнає себе і вчиться відкриватися для радості, дружби й кохання, що пробиваються крізь його власний біль.
Жоанна — реакційний персонаж. Вона політкоректна, веганка, захоплюється травництвом і прагне повернення до природи, а головне — міцно прив’язана до своєї землі і ніколи за майже тридцять років її не покидала. Аж доки сильне потрясіння не штовхає її на цю подорож. Її участь у мандрівці стає своєрідним викупом для Еміля, під її впливом він відкриває нові горизонти. Жоанна стає не лише його попутницею, а й дзеркалом його думок і почуттів, провідницею у світ усвідомленості й сповільнення. Вона приносить у подорож елемент таємниці й надії, приховуючи власні травми, які Еміль відчуває, не намагаючись їх з неї випитати.
Цей сюжет Мелісса Да Коста придумала ще підліткою, а за десять років повернулася до нього і переписала наново. Популярності роману дещо посприяв карантин через COVID-19. Коли реальні подорожі були недоступні, роман Мелісси Да Коста подарував читачам книжкову подорож вузькими гірськими дорогами та тихими селами. Герої живуть в трейлері, мандруючи дорогами Піренеїв. Там письменниця ніколи не була. Відкривала для себе цю локацію завдяки інтернету та книжкам:
«Я ввела в пошук “Найгарніші села Франції” — і виявилося, що дуже багато з них розташовані саме в Піренеях. Мене вразили фотографії, старовинне каміння, душа, що живе в цих селах. Це змусило мене мріяти», — згадує Мелісса.
Постер до фільму © Netflix
Сама письменниця така ж авантюристка, як і її персонажі. Коли Да Коста дописувала роман, вона знаходилася в Новій Зеландії — цією країною вона подорожувала з чоловіком і про неї написала іншу свою книжку «Les Femmes du bout du monde». У той рік вони жили у фургоні з простим газовим пальником і лише найнеобхіднішим мінімумом, щоб наблизитися до природи. Було нелегко, зізнається Мелісса, особливо ночами, коли температура опускалася до –1 °C.
У книжці Да Коста проробила тонку роботу з дрібними деталями та атмосферою. Ледь помітні моменти — запах трав, обмін простими стравами, легкі розмови — створюють неповторний емоційний фон і поступово розкривають персонажів. Природа Піренеїв стає не лише тлом, а й терапевтичним простором, де герої вчаться приймати життя та одне одного, знаходити спокій і надію.
Роман змусить сміятися і (обережно!) плакати, переживати разом із героями їхні страхи, радощі, дружбу та кохання. Да Коста піднімає серйозні теми: дегенеративна хвороба, втрати, самопізнання, людські слабкості, сила взаємної підтримки. Однак робить це не надто обтяжливо для читача, залишає відчуття тепла й ніжності. Ви прив’яжетеся до дуету Еміля та Жоанни та із захопленням зануритеся в їхні спогади. Підійде історія тим, хто на кінець року хотів би переосмислити власне життя або знову згадати про прості радощі.
Передзамовити роман «Уся небесна синь» Мелісси Да Коста можна на сайті ARTBOOKS!
Авторка статті: Вікторія-Єлизавета Шиян
У статті використано матеріали: